Історія Школи

   У 1927 році в селі Рудня - Тальська було відкрито 4-річну школу, завідував цією школою Петрусь О.І.

     В школі мали можливість навчатися всі сільські діти, навчання стало безкоштовним. Але люди жили настільки бідно , що не всі могли відправити дітей до школи, не було взуття, одягу, не було коштів на зошити. В школу ходили переважно зимою, бо восени і весною треба було працювати біля землі. До 1934 року в селі було багато неписьменних і малописьменних. Люди навчались в лікнепах, щоб виконати директиви партії і уряду на 100% охоплення неписьменних навчанням. В 1934 році було охоплено навчанням 100 відсотків дітей шкільного віку. В 1934 році було відкрито 6 - річну школу в хаті розкуркуленого куркуля Мельниченка Макара Михайловича (і сьогодні 5 класних кімнат, учительська знаходяться в цьому приміщенні). З 1936 року по 1941 рік школа була семирічною. Директором школи був Зайчук Петро Іванович. Навчання проводилось у дві зміни. З 1 січня 1944 року було відновлено навчання в школі. З 1944 по 1949 роки директором школи був Гончаренко Василь Іванович. Випускники цієї школи були вчителями- Андрієнко Ольга Василівна, Глущенко Марія Андріївна, Костюченко Олександра Олексіївна. З 1944 по 1962 рік школа була неповна - середня - семирічна. Діти продовжували навчання в куркульській хаті у 5 класних кімнатах. У 50-х роках в 7 класах навчалось до 200 дітей з сіл Рудня - Тальська, Рудня - Шпилівська, Зимовище. З 1949 - 1952 рік колектив Руднє - Тальської школи очолював Купрієнко Яків Мусійович; 1952 - 1957 - Копилов Віталій Данилович; 1957 - 1960 - Мельниченко Галина Іванівна; 1961 - 1976 - Саутін Микола Григорович (інвалід ВВв, учитель рос. мови і літератури). Школа була мала, тісна, діти вчились у дві зміни. Саутін М.Г. неодноразово піднімав питання про добудову шкільного приміщення перед керівництвом райВНО та райвиконкому. В 1963 році було добудовано чотири класні кімнати та коридор. Добудова була зроблена із дерева, а вже пізніше в 1966 році добудову і старе приміщення було обкладено цеглою. Добудову робили місцеві жителі. До 1964 року в школі було пічне опалення, яке замінили центральним водяним. З цього часу дітям стало в школі тепло, просторо, стали навчатись в одну зміну. В 1976 році директором школи призначили Мельниченко Надію Карпівну, вчителя математики. Школа називалась неповна-середня трудова політехнічна. Велика увага приділялась трудовому вихованню школярів, підготовці їх до життя. В школі було збудовано теплицю, де діти під керівництвом вчителя Борового Михайла Павловича вчились розпушувати грунт, висаджувати саджанці в грунт, удобрювати і доглядати рослини. Працювали учні і на шкільних навчально - дослідних ділянках, вирощували буряки, моркву, картоплю, капусту. 

   Все зібране здавали в шкільну їдальню, яку було відкрито в 1974 році на 48 місць. За рахунок зданих овочів діти отримували здешевлене харчування. Діти-сироти, напівсироти та діти з багатодітних сімей звільнялись від плати за харчування. В школі велика увага приділялась позакласній роботі, працювали гуртки. Діти були активними учасниками художньої самодіяльності, дуже часто виступали з концертами перед жителями рідного села. В школі був учительський хор, яким керував Шило Віталій Наумович. Чорна смуга лягла на історію Поліського краю 26 квітня 1986 року. Щоб вберегти дітей від впливу радіації влітку 1986 року всіх дітей дошкільного і шкільного віку було на все літо відправлено на оздоровлення в різні здравниці Південних областей. З того часу щорічно всі діти безкоштовно оздоровлюються в санаторіях. В школі організоване безкоштовне харчування дітей, потерпілих від наслідків аварії на Чорнобильській АЗС. В 1986 році до 1 класу вперше було набрано дітей 6-рчного віку і школа стала називатись основна дев'ятирічна школа. В школі було обладнано спальну кімнату на 10 ліжок. За 1987-1989 роки в школі було зроблено добудову - нове приміщення, в якому розмістились одна класна кімната, майстерня, спортивна кімната, бібліотека. Це будівництво було проведено силами місцевого колгоспу. В 1989 році збудували новий сарай, погріб, зроблено капітальний ремонт 5 класних кімнат старого приміщення. Руднє - Тальська школа відома в районі як заклад, де в усі післявоєнні роки, аж до 1970 року, влітку відпочивали діти районних шкіл. В 1980 році було закрито початкову школу в с. Зимовище, в 1992 році - Леонівську основну школу. Зараз діти Леонівки і Зимовища відвідують Руднє - Тальську і частина Феневицьку школи. За роки керівництва школою Мельниченко Н.К. поталанило працювати пліч-о-пліч Із чудовими людьми, педагогами за покликанням серця. Це М. І. Керекез-учитель російської мови І літератури, який віддав Руднє-ТальськІй школі 50 років життя, є прикладом для дітей, батьків, учителів. М. П. Боровий і О. А. Борова - вчителі від Бога. Є династії педагогів, зокрема Мельниченків. З 2008 по 2010 рік директором школи була Артемєва Марина Андріївна. З 2010 по 2013 рік Скопич Віра Олександрвна.

   З 2013 року директором закладу є Валерко Анатолій Олександрович. На даний час в школі працює вісім вчителів, шість основних і два сумісника. З них 2 вчителя вищої категорії, 2 вчителя І категорії, 1 вчитель ІІ категорії і 3 спеціаліста. До цього часу працюють в школі досвідчені вчителі Мельниченко Надія Карпівна вчитель математики,вищої категорії, яка має 48 років педагогічного стажу, Відмінник освіти України, Мусієнко Валентина Петрівна вчитель Української мови та літератури, вищої категорії, з 35 - річним педагогічним стажем, Відмінник освіти України. В школі робиться все можливе щоб дітям було цікаво. Працює гурток «Прикраси свій дім» під керівництвом Іваненко Тетяни Віталіївни, роботи їх приймають участь у районних виставках і займають призові місця. Учні школи під керівництвом вчителя української мови і літератури Мусієнко В.П беруть активну участь у шкільних та районних етапах мовно - літературних конкурсів і здобули призове місце в районі у конкурсі «Зерна доброти». В школі проводяться предметні декади, які дають змогу учням розширити кругозір, пізнати багато нового. Працюючи над питанням «Впровадження родинного виховання» вчителями постійно проводяться виховні заходи, свята за участі батьків, що дало змогу поєднувати батьків і дітей в єдину велику шкільну родину. В цій роботі слід відмітити таких педагогів Мусієнко В.П., Іваненко Т.В., Кузьменко О.М., Романенко Л.С., Кампова Л.В.